![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
klangtaoБо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має (Матф.25:29)
Криза світової фінансової системи, побудованої на ігноруванні старозаповітньої заповіді "Не братимеш відсотків від твого одноплемінника ні за гроші, ні за харчі, ні за будь-що, за що беруть відсотки" (Втор.23:20), нагадала багатьом ці парадоксальні слова Спасителя. Ті, хто до сумнозвісної постанови НБУ встигли розірвати банківські угоди й забрати внески (тим самим поглиблюючи кризове становище), залишилися з готівкою й відносно спокійно зустрічають можливі скрутні дні. Ті ж, хто довірився українській економіці, ризикують разом з нею, з острахом і непевно дивлячись в майбутнє.
Чи мав на увазі Господь, що Він ставиться до людей так само свавільно й несправедливо, що має справу лише з "чемпіонами" й безжалісно топить "лузерів"? Ні, але саме таким, "жорстоким чоловіком, що пожинає, де не сіяв", виглядає Він очима лінивого слуги з притчі про таланти. Через що, власне, той і не приносить прибутку: кому не відомо, що за страх працюється значно гірше, ніж на совість? Особливо якщо господар не стоїть над душею з батогом, а розраховує саме на сумління.
Але ці слова, які Христос говорить не стільки від Себе, скільки від персонажа притчі, при всій їхній провокаційності мають цілком серйозний зміст. В тому й полягає принципова різниця між "неправними грішми" і "добром правдивим" (Лук. 16:11), що перші за Мойсеєвим Законом не дозволялося віддавати "на відсоток" (принаймні, своїм), а духовні "таланти", навпаки, не мають ніякої ваги, якщо не віддані "в обіг". Щоб мати, треба віддавати, служити іншим отриманими від Бога дарами, таким чином примножуючи їх. Інакше ж їх просто не втримати. І не через свавілля Господаря, а через саму їхню природу.
Сьогодні багато хто, особливо католицькі й протестантські харизматики, занепокоєні питанням духовних дарів: "чи маю я їх, і які саме"? А ключ до відповіді на поверхні: "Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав" (1Петр. 4:10). Чим вдається служити братові й ближньому - те й є твій дар від Бога.
Головне - намагатися служити...
Криза світової фінансової системи, побудованої на ігноруванні старозаповітньої заповіді "Не братимеш відсотків від твого одноплемінника ні за гроші, ні за харчі, ні за будь-що, за що беруть відсотки" (Втор.23:20), нагадала багатьом ці парадоксальні слова Спасителя. Ті, хто до сумнозвісної постанови НБУ встигли розірвати банківські угоди й забрати внески (тим самим поглиблюючи кризове становище), залишилися з готівкою й відносно спокійно зустрічають можливі скрутні дні. Ті ж, хто довірився українській економіці, ризикують разом з нею, з острахом і непевно дивлячись в майбутнє.
Чи мав на увазі Господь, що Він ставиться до людей так само свавільно й несправедливо, що має справу лише з "чемпіонами" й безжалісно топить "лузерів"? Ні, але саме таким, "жорстоким чоловіком, що пожинає, де не сіяв", виглядає Він очима лінивого слуги з притчі про таланти. Через що, власне, той і не приносить прибутку: кому не відомо, що за страх працюється значно гірше, ніж на совість? Особливо якщо господар не стоїть над душею з батогом, а розраховує саме на сумління.
Але ці слова, які Христос говорить не стільки від Себе, скільки від персонажа притчі, при всій їхній провокаційності мають цілком серйозний зміст. В тому й полягає принципова різниця між "неправними грішми" і "добром правдивим" (Лук. 16:11), що перші за Мойсеєвим Законом не дозволялося віддавати "на відсоток" (принаймні, своїм), а духовні "таланти", навпаки, не мають ніякої ваги, якщо не віддані "в обіг". Щоб мати, треба віддавати, служити іншим отриманими від Бога дарами, таким чином примножуючи їх. Інакше ж їх просто не втримати. І не через свавілля Господаря, а через саму їхню природу.
Сьогодні багато хто, особливо католицькі й протестантські харизматики, занепокоєні питанням духовних дарів: "чи маю я їх, і які саме"? А ключ до відповіді на поверхні: "Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав" (1Петр. 4:10). Чим вдається служити братові й ближньому - те й є твій дар від Бога.
Головне - намагатися служити...
